9 клас

Властивості живих систем

16 травня 2020

Роль біогенних технологій в медицині

Працюємо за параграфами 62,63

 

13 травня 2020

Традиційні біотехнології. Генна та клітинна інженерія

Працюємо за параграфами 60, 61

08 травня 2020

Тема: Одомашнення рослин і тварин. Селекція

Працюємо за параграфами 58, 59

06 травня 2020

Колообіг речовин

 29 квітня 2020

     Спочатку ми працюємо за посиланням, а потім опрацьовуємо нову тему уроку "Екосистема. Різноманітність екосистем. Харчові зв'язки. потоки енергії". Наступний урок теж розпочинаємо із роботи над посиланням.

24 квітня 2020

    Спочатку ми працюємо за посиланням. Початок роботи о 13.00. Тема уроку: "Порівняння будови та розмноження клітинних форм життя та вірусів" . "Біорізноманіття еукаріотів". Працюємо за стор.263 у підручнику та параграф  49.
29.04 о 13.00 працюємо за посиланням по цій темі, а далі нова тема уроку.  

22 квітня 2020
Сьогодні ми працюємо за параграфами 47, 48.

 З темами: "Біологічна систематика" та "Основні групи живих організмів" ми знайомилися       раніше.  Але  необхідно  опрацювати  матеріали, які подані нижче.  За цим матеріалом ми будемо працювати з        тестами 24 квітня. Початок роботи о 13.00. Працювати будемо лише одну годину.

17 квітня

   Спочатку ми спочатку працюємо за посиланням: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=890165, потім вивчаємо нову тему: "Еволюція людини. Походження життя".  Працюємо за параграфами 45, 46

  Якщо ви уважно прочитали параграфи 45, 46 та переглянули відео ви легко виконаєте завдання за посиланням: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=947537;
 https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=696083

      Перше завдання потрібно виконати до 09.00  22 квітня, а друге - до 10.00 22 квітня

15 квітня
Тема уроку: "Докази еволюції". Працюємо за параграфом 44

Нагадую, що ми працюємо за посиланням, яке буде повідомлено пізніше

                                              13 квітня

Тема уроку: "Механізми видоутворення".

 Працюємо за параграфом 43

Нагадую, що ми працюємо за посиланням, яке буде повідомлено пізніше

10 квітня
Тема уроку: "Еволюційні фактори". Працюємо за параграфом 42

Нагадую, що ми працюємо за посиланням, яке буде повідомлено пізніше

8 квітня

Тема уроку: "Розвиток еволюційних поглядів". Працюємо за параграфом 41

Нагадую, що ми працюємо за посиланням, яке буде повідомлено пізніше

3 квітня
тема уроку: "Популяції"

 (повторення) Види мутацій. Мутагени

Популяції, їхні основні характеристики

Уважно прочитай, це тобі допоможе пройти тести.

Генетика популяцій

Генетика популяцій – наука, яка вивчає генетичну структуру природних популяцій, а також генетичні процеси, які в них відбуваються. Ця наука має виняткове значення для розвитку еволюційної теорії. Завдяки її досягненням установлено, що: а) елементарною одиницею еволюції є популяція; б) для еволюції має значення тільки спадкова мінливість, яка є основою природного і штучного добору; в) нові спадкові ознаки з'являються тільки в результаті мутаційної мінливості; г) природні популяції насичені різноманітними рецесивними мутаціями, які є "резервом спадкової мінливості" та ін.

Значний внесок у розвиток генетики популяцій зробили С. С. Четвериков, С. М. Гершензон, Μ. П. Дубінін, Д. Д. Ромашов, Р. Фішер, С. Райт та ін.

Генетична структура популяцій

Популяцію складають особини одного виду, які мають однаковий набір генів (генетична однорідність), але будь-який ген може бути представлений різними алелями, кількість яких буває значною (генетична різнорідність). У великих природних популяцій існує тенденція до збереження певної частоти алелей і генотипів (генетична рівновага). Отже, популяція має такі генетичні особливості, як генетична однорідність, генетична різнорідність, генетична рівновага та ін.

В малих популяціях добір перестає функціонувати, але починають проявлятися генетико-автоматичні процеси (Дубінін, Ромашов), або дрейф генів (Фішер і Райт). При цьому гетерозиготні особини поступово зникають. Вся популяція стає гомозиготною, зростає генетична однорідність.

Чинники, які обумовлюють зміни генетичної структури популяцій:

·    1) малочисельність популяцій;

·    2) ізоляція, що обмежує вільне схрещування;

·    3) мутаційний процес, який відбувається безперервно;

·    4) природній добір, що обумовлює різне виживання особин;

·    5) інтенсивні міграції особин із популяції в популяцію;

·    6) дрейф генів.

Дрейф генів (генетико-автоматичні процеси) – випадкова і неспрямовано зміна частот зустрічальностіалелей у популяції. Найчіткіше це явище виявляється у малочисельних популяціях завдяки обмеженню свободи парування при розмноженні. Однією з причин дрейфу генів є популяційні хвилі – періодичні коливання чисельності популяції. Завдяки популяційним хвилям може швидко збільшуватися частота зустрічальності одних алелей, тоді як інші взагалі можуть бути втрачені. Наслідками дрейфу генів є збільшення частоти гомозигот у малочисельних популяціях і тривале збереження мутантної алелі, яка знижує пристосованість особин.

Кожна популяція характеризується певною генетичною структурою (співвідношенням генів та генотипів), якій властиві такі показники:

·    • генофонд популяції – сукупність усіх генів та їхніх алелей;

·    • частота зустрічальності алелей – це відносна кількість певної алелі (А або а) до загальної кількості алелей певного гена (А + а) (в частках одиниці або відсотках);

·    • частота зустрічальності генотипів – це відносна кількість особин із даним генотипом у популяції (у частках одиниці або відсотках).

Кожний біологічний вид має свій унікальний генофонд. Тому одним з найважливіших завдань, які стоять перед людством, є охорона генофонду природних популяцій організмів.

Виконайте тести

Завдання 1

1.                     Яка наука вивчає явища спадковості й мінливості в популяціях людей, особливості успадкування нормальних і патологічних ознак, залежність захворювання від генетичної схильності й факторів середовища? 

А генетика популяцій             Б молекулярна генетика    

В цитогенетика                       Г генетика людини 

2.                     Яка діагностика спадкових захворювань будується на методах, які не дають пряму інформацію щодо порушень на генному або хромосомному рівнях? 

А опосередкована діагностика     Б пряма діагностика 

В генетична діагностика              Г непряма діагностика 

3.                     Який розділ генетики людини займається питаннями вивчення спадкових захворювань? 

А еволюційна генетика        Б медична генетика 

В цитогенетика                     Г діагностична генетика 

4.                     Головним завданням генної терапії є: 

А заміна дефектних генів і хромосом на нормальні й повна ліквідація захворювання в окремої людини 

Б заміна дефектних хромосом на нормальні й повна ліквідація захворювання в окремої людини 

В заміна дефектних генів на нормальні й повна ліквідація захворювання в окремої людини 

Г введення додаткових копій генів і повна ліквідація захворювання в окремої людини 

5.                     Які методи може використовувати медична генетика? Виберіть усі правильні відповіді із запропонованих. 

А близнюковий                                Б генеалогічний 

В популяційно-статистичний          Г цитогенетичний 

6.                     Які основні напрямки роботи існують у медичній генетиці? Виберіть всі правильні відповіді із запропонованих. 

А лікування спадкових захворювань та їхніх наслідків 

Б діагностика спадкових захворювань 

В  аналіз поширення спадкових захворювань у різних популяціях 

Г профілактика спадкових захворювань 

 Завдання 2

Якщо ти уважно опрацював параграф, переглянув презентацію та відео, то ти дуже швидко виконаєш завдання.  Бажаю успіхів. Щоб не писати, відповіді виділи іншим кольором або підкресли

Прізвище ____________________________________________________________________

Запитання 1  Основною ознакою виду є:

1. Проживання на одній території.  2. Проживання в одному середовищі.

3. Зовнішня подібність організмів.

4. Вільне схрещування та народження плідного потомства.

Запитання 2

Види в природі живуть на території, яку називають:

1. Наземно-повітряне середовище.  2. Ареал.   3. Екосистема.   4. Біоценоз.

Запитання 3

Генофондом популяції є:  1. Усі особини популяції.

2. Усі особини біоценозу, в якій живе ця популяція.    3. Усі гени популяції.

4. Усі гени особини всіх видів біоценозу, в якій живе дана популяція.

Запитання 4

В популяціях гени можуть бути представлені переважно тільки одним алелем, а є гени, які в популяції можуть бути представлені різними алелями. В яких випадках зустрічаються в популяціях тільки гени, що представлені одним алелем:

1. Коли цей ген є життєво важливим.

2. Коли цей ген є молодим і в ньому ще не утворювалися жодні мутації.

3. Коли цей ген є маловажливим для організму, тому його мутації нецікаві видові.

4. Коли цей ген має систему захисту, яка не допускає жодних мутацій.

Запитання 5

Частка нащадків, в яких проявляється рецесивна ознака при схрещування між собою гетерозиготи та гомозиготи за рецесивною ознакою буде становити:

1. 25%.              2. 50%.                3. 75%.             4. 100%.

Запитання 6

Генофонд популяції утворений сукупністю домінантних та рецесивних генів співвідношення яких є величиною сталою. Цю закономірність було встановлено:

1. Г.Менделем.           2. Т.Морганом      3. В.І.Вернадським.    4. Харді та Вайнбергом.

Запитання 7

Якщо ми розглянемо дві популяції одного виду і виявимо, що вони мають різну кількість домінантних та рецесивних генів, то можемо зробити висновок, що більш стійкою при зміні умов середовища буде та популяція, де:

1. Більшість особин є гомозиготними. 2. Є тільки незначна частка гетерозиготних особин.

3. Більшість особин є гетерозиготними за більшістю генів.

4. Більшість особин є гетерозиготними за невеликою кількістю генів.

Запитання 8

Яке із перерахованих тут положень НЕ є обовязковим для того, щоб справджувався закон Харді-Вайнберга:

 1. Популяція має бути чисельною.    2. В популяції повинні переважати молоді особини.        3. В популяції відбувається вільне (панміктичне) схрещування.

4. В популяції не діє спрямований добір.

Запитання 9

Добір у популяціях має спрямований характер, тому він спричинює:

1. Зміну частоти зустрічальності генів.   2. Зміну забарвлення шерсті у тварин на світліше.

3. Зміну кількості особин у популяції в бік їх збільшення.

4. Зміну кількості особин в популяції в бік їх зменшення.

                            23 березня. Тема уроку "Мутації та хвороби"

Працюємо за параграфом 37.

Типи мутацій. Мутагени.
Існує декілька варіантів класифікації мутацій.   Залежно від того де бувають:
1. Генеративні – бувають у статевих клітинах, успадковуються при статевому розмноженні.
2. Соматичні – бувають у соматичних клітинах, успадковуються лише за умов нестатевого розмноження.
Залежно від впливу на життєдіяльність організму:1. Летальні – спричиняють загибель організму.
2. Сублетальні – знижують життєдіяльність організму.
3. Нейтральні – за певних умов не впливають на організм.
За зміною фенотипу: а) морфологічні, б) біохімічні, в) фізіологічні.
Стосовно генеративного шляху:  а) соматичні, б) генеративні.
За поведінкою мутації в гетерозиготі:  а) домінантні, б) рецесивні.
За локалізацією в клітині:  а) ядерні, б) цитоплазматичні.
Залежно від змін генетичного апарату:
1. Генні – пов’язані зі зміною окремих генів (точкові). Стосується однієї ознаки (зайвий палець, фенолкетонурія).
2. Хромосомні – пов’язані зі зміною самих хромосом. Призводять до множинних системних порушень.
3. Геномні – пов’язані зі зміною кількості наборів хромосом, зі зміною числа хромосом окремих пар. Призводять до порушення відтворення, збільшення розміру
Це найбільш поширена класифікація. Розглянемо її докладніше.
Генні (точкові). Хромосомні Геномні
- заміщення нуклеотіда - делеція - поліплоїдію
- втрата нуклеотіда - транслокація - анеуплоїдію (гетероплоїдію)
- зміна стоп-кодона - інверсія,
- дуплікація,
Генні мутації можуть виникнути внаслідок заміни нуклеотидної послідовності ДНК одного гена. Внаслідок цього може статися заміна в білку, якій кодує цей ген, однієї амінокислоти на іншу. Випадання або додавання нуклеотидів призводить до зрушення рамки зчитування, і ділянка гена, розташована за місцем такого порушення, або в загалі не може синтезувати продукт гена, або синтезує інший продукт.
Хромосомні мутації виникають у результаті перебудови хромосом. Це наслідок розриву
хромосоми з утворенням їхніх фрагментів, які потім об’єднуються, але при цьому нормальна  структура хромосоми не відновлюється. Розрізняють 4 основні типи хромосомних мутацій: нестача (делеція), транслокація, інверсія подвоєння (дуплікація).
Геномні мутації пов’язані зі зміною числа хромосом.. Гаплоїдний набір хромосом, а також
сукупність генів, які знаходяться в галоїдному наборі хромосом, називають геномом.
До геномних мутацій відносять поліплоїдію анеуплоїдію (гетероплоїдію).
Поліплоїдія – це збільшення диплоїдної кількості хромосом шляхом додавання цілих
хромосомних наборів у результаті порушення мейозу. Статеві клітини мають гаплоїдний
набір хромосом (n), а для зигот і соматичних клітин більшості організмів характерний
диплоїдний набір (2n). У поліплоїдних форм спостерігається збільшення числа хромосом,
кратне гаплоїдному набору: 3n – триплоїд, 4n – тетраплоїд, 5n – пентаплоїд, 6n – гексаплоїд
тощо. Часто тапляється у рослин (культурні рослини).
Анеуплоїдія (гетероплоїдія). У результаті порушення мейозу й мітозу кількість хромосом
може змінюватися і ставати некратною галоїдному набору. Явище, коли яка-небудь з хромосом  у генотипі має не дві, а три гомологічних хромосоми, називаються трисомією. Якщо відбувається трисомія за однією парою хромосом, то такий організм називають трисоміком, і його хромосомний набір буде 2n+1. Трисомія може бути за будь-якою з хромосом і навіть за кількома. Подвійний трисомік має набір 2n+2, потрійний 2n+3 тощо.
Протилежне трисомії явище, тобто втрата однієї хромосоми з пари в диплоїдному наборі,
називається моносемією, а організм – моносоміком; його каріотип – 2n-1. За відсутності двох різних хромосом організм буде подвійним моносоміком (2n-2). Якщо з диплоїдного набору випадають обидві гомологічні хромосоми, організм називається нулісоміком.
За причинами виникнення: а) спонтанні (природні), б) індуковані (у лабораторіях).
Зверніть увагу!
Не кожне ушкодження ДНК неодмінно реалізується в мутацію, часто відбувається виправлення цих ушкоджень за допомогою особливих ферментів, тобто існує система виправлення помилок. Цей процес виправлення помилок називається репарацією; Проте як би точно не відбувався перебіг генетичних процесів і якими б ефективними не були ферментативні системи виправлення помилок, що виникають, мутаційний процес є невід'ємною характеристикою будь-якого живого організму.

У 1927 р. Т.Морган та Г.Мьоллер – показали, що мутації можна викликати штучно за
допомогою фізичних або хімічних мутагенів. Мутації вивчали в українській школі на чолі
з академіком С.М.Гершензоном.

Зараз досить добре вивчені фактори середовища, що чинять найпотужнішу мутагенну дію, тобто призводять до появи мутацій. Виділяють три основні групи! таких факторів: фізичні, хімічні й біологічні.

Фізичні мутагени. Найбільш ефективним фізичним мутагеном є іонізуючі випромінювання. Проходячи крізь клітини, рентгенівські промені, гамма-промені, ядерні частинки й інші іонізуючі випромінювання на своєму шляху вибивають електрони із зовнішніх оболонок атомів або молекул, перетворюючи їх на позитивно заряджені частинки. Іонізуюче випромінювання може вплинути на ДНК як прямо, так і опосередковано, через іонізовані молекули й атоми інших речовин.

Біологічні мутагени. Існують біологічні мутагени: молекули ДНК і віруси. Установлено, що цілий ряд мутацій у тварин, рослин і людини — це результат дії вірусів.
Різні види організмів і різні особини одного виду відрізняються за чутливістю до мутагенів. Частота мутацій тим вища, чим більш мутагенів в організмі.
Зверніть увагу!
- мутагени універсальні;
- мутації не спрямовані;
- ступінь вираження мутацій у фенотипі не залежить від інтенсивності і тривалості дії мутагенного фактора;
- частота мутацій зростає, коли дія мутагену довго триваліша і сильніша;
- для мутагенних факторів не існує нижнього порогу їхньої дії.